им. Семашко, санаторий

Цей санаторій серед кращих в районі, але ще далекий від Турецьких та Хорватських конкурентів щодо якості.

Відпочивав 20 днів у грудні 2007 за державний кошт у 4 корпусі, нещодавно відремонтованому. У кімнатах “майже” євроремонт - якість низька, як для нас — не придивляйся то і відпочинеш. Ще народ жив у 6 та 7 корпусах. Але з усього санаторного 4 корпус найкращій — у кожній кімнаті душ/туалет+кондиціонер (не бренд)+ТВ(бренд) з 20 каналами+холодильник(бренд). Меблі нові, дешеві, у великій кількості. Горяча вода по 2-3 години 3 рази на день. Є ще декілька корпусів - або закриті, або ремонтуються.
Персонал нічого, взимку у них іншої роботи немає. Лікарів аж 2 на корпус. Мене поселяла Євгенія Данилівна (ЄД) — приклад совкової “гостинності”. Спочатку попав у здвоєний номер на 5 осіб з курягами. Наполегливо просив ЄД і через 5 днів пересилили до 2-х дідків, які хоч і хропіли, втім не палили. Контингент — учасники всіх можливих воїн, люблять випити та покурити. Останнє дозволяється тільки на балконі, або в курилках. Пити не дозволяється, але “як без цього”?
Годують тричі на день — досить якісно, відносно дієтично і більш ніж достатньо. Наприклад сьогодні на обід був ріденький суп, кусень смаженої риби у томаті, гречка з котлетою, яблуко та компот. Майже ніхто всього того не осилив. Хліб дають найдешевший. Столова простора, непогано відремонтована. В її вестибюлі влаштовують дискотеки. Звук нічого.
За 20 днів десь с тиждень було сонячно, а так то дощ то хмарно. Сильних вітрів майже не було. Жодного шторму. Територія санаторію величенька, в непоганому стані. Майже всі корпуси були “успадковані” від царських капіталістів — високі стелі, дизайн без пафосу, будували на віки. Можна зробити декілька гарних фоток. Багато дерев, є де пройтись та посидіти. Є тенісний стіл, корти, волейбол. Поруч школа — перекладина і решта.
До моря від 4 корпуса (він найдальший) десь 5 хвилин повільним кроком. Берег мені сподобався: каміння всіх розмірів — від “піска” до величеньких глиб. Відносно чисто, народ не завжди але після себе прибирає.
Поспілкувавшись з відпочиваючими з санаторіїв “Піонер” та “Сімеіз” зрозумів що “Семашко” у Сімеїзі серед кращих. Набережна самого містечка взимку — жодної людини, все зачинено і повільно руйнується. Повітря чисте, ввечері іноді смердить вугіллям — газу в Сімеїзі немає. Ходив пішки до Алупки, Кацивелі. Можна вздовж моря. Воронцовський, Лівадія, Форос, і-петрі — все поруч.
Буде можливість ще приїду.